13.05.16

Місто як усмішка долі



...Це місто як усмішка долі...
Урок-творча майстерня міста – можливість по-новому відкрити для себе рідне місто, «змінивши» звичний маршрут, що його ми проходимо щодня, і спробувати себе у ролі спостережливого подорожнього, який виокремлює неповторно-мінливий настрій міста, його емоції, обличчя, події... і неодмінно знаходить те, чого раніше не помічав...





Завдання для роботи у групах
Охарактеризуйте настрій міста, зіставивши тексти Слави Світової. Проаналізуйте відокремлені члени речення, яку інформацію вони несуть, чим виражені. 

Завдання для групи №1



Місто, у кольорах потемнілого неба, можна відчути на дотик, босими ногами хлюпаючи по калабанях, торкаючись змоклого асфальту чи старої бруківки, збираючи усмішки перехожих… Коли згори цідить дощ, можна розділити з містом його сум, підставивши обличчя дрібненьким сльозам…
Місто, у кольорах потемнілого неба, можна відчути на дотик, втомленими ногами входячи у його вечір, проводжаючи очима відблиски дня. Піймати у долоню світло ліхтарів і стати частиною вулиці, декорованої  їхнім мерехтінням. А ще можна піймати настрій міста, натикаючись у вузеньких вуличках на його містечкові розмови, вдихаючи на повні груди насичений після дощу запах цвіту каштанів.
Місто, у кольорах потемнілого неба, можна відчути на дотик, залишившись з ним наодинці, захопленими очима вдивляючись у його старі мури, потрісканий тин, дивовижне сплетіння стилів. 




Завдання для групи №2



Чорно-білою зеброю пішохідного переходу йдуть двоє стареньких, пліч-о-пліч. Неспішно. Він, опираючись на милицю, а вона, як завжди, зворушливо тримаючи його під руку. Смуга чорна, смуга біла. Як і їхнє життя. Як і чорно-білі світлини у старому альбомі, злинялі й пожовклі від часу, які так люблять гортати обоє стареньких.
Тихими, затишними вечорами вдивляються у фотографії, зігріваючи себе теплом чорно-білих спогадів, розглядаючи ніби зблизька своє життя. Смуга чорна, смуга біла… А вони йдуть собі поволі вперед, пригорнувшись одне до одного, пліч-о-пліч, двоє стареньких  він і вона. Щасливі обоє.





Автор блогу


ФЛЕШАР ОЛЕКСАНДРА БОГДАНІВНА
вчитель української мови та літератури Тернопільського навчально-виховного комплексу «Школа-ліцей №6 імені Назарія Яремчука»

Мої профілі:



Педагогічне кредо: "Слово, що йде від серця, проникає в серце"

Якщо любити, то ... всім серцем
Якщо йти, то ... красиво
Якщо плакати, то ... від щастя.
Якщо жити, то ... яскраво.
Якщо відчувати, то ... щиро.
Якщо погляд, то ... улюблених дитячих оченят.
Якщо вірити, то … в БОГА.


Твіти

Мітки блогу

"Мені однаково..." ( 1 ) «Джури-характерники» ( 1 ) «Домовичок з палітрою» ( 1 ) Богдан Ступка ( 2 ) буккросинг ( 1 ) буктрейлер ( 1 ) Валерій Войтович ( 1 ) Василь Симоненко ( 1 ) дитячий український гімн ( 1 ) доля ( 1 ) доторкнися до слова ( 3 ) Єрко Владислав ( 1 ) життєпис письменника ( 1 ) Іван Франко ( 1 ) інтегрована майстерня музики і слова ( 1 ) квест ( 1 ) кіномайстерня ( 1 ) книга року ( 1 ) комплексно-хвильовий урок ( 1 ) Ліна Костенко ( 2 ) майстерня творчого письма ( 1 ) методика літератури ( 1 ) Місто як усмішка долі ( 1 ) муза ( 1 ) мультимедійні презентації ( 1 ) Ольга Богомолець ( 1 ) Паленко Максим ( 1 ) Роман Сасанчин ( 1 ) Рутківський Володимир ( 1 ) скрапбук ( 1 ) Скрябін ( 1 ) слава ( 1 ) Тарас Шевченко ( 2 ) творча майстерня ( 7 ) технологія творчої майстерні ( 7 ) Тіна Кароль ( 1 ) урок-творча майстерня міста ( 1 ) формування читацької компетентності ( 7 ) Штанко Катерина ( 1 ) Global Teacher Prize ( 1 ) Nancie Atwell ( 1 )