Торбинка "Прислів`я". Сучасне прочитання

Пропонуємо читачам креативну інтерпретацію відомих українських народних прислів’їв від Анастасії Стефурак – ілюстратора «Видавництва Старого Лева». В «Українських прислів’ях» художник показала, як просто можна осучаснити традиційне завдяки новим форматам і жанрам, як створити атмосферу, де навіть дещо архаїчні вислови набувають сучасного звучання, як поєднати риси книжки-картинки та інформаційної книжки-концепту. І все це завдяки ілюстраціях, які конструюють персонажів, наділяють їх настроєм, рухом і своєрідністю. Завдяки вдало та майстерно обіграним деталям Стефурак  дає читачам зрозуміти, що ілюстрації не є і не можуть бути вторинними. Навпаки, у цій книзі вони виконують різноманітні функції: посилення, спростування, суперечливості. Вони несуть семіотичні коди, які можуть бути прочитаними/побаченими лише при повільному читанні/розгляданні текстів.

Настрій і атмосфера ілюстрацій також неабияк впливають на значення прислів’їв. Підбір кольорів задає певні акценти, які можна відчути й навіть інтонаційно відтворити при читанні книжки в голос. Для прикладу, ілюстрація до прислів’я «Книгу прочитав – на крилах політав», що передає розуміння читання і як форму ескапізму, властиве українській та деяким іншим культурам. Отже, кольори неба передають певну невизначеність: зрозуміло, що небо є символом чогось непізнаного. Інший приклад – атмосфера ілюстрації до прислів’я «Чужа душа – темний ліс», що зображає певну загадку, передає настрій невизначеного становища.

Важливо зазначити, що вибір та поєднання художніх технік додають ілюстраціям форми, а персонажів чи ландшафти часто “наближають” до читача, що підкреслює і авторський стиль, і саму концепцію гібридності формату. Техніки спонукають краще вивчити, обдумати й обговорити стиль ілюстраторки, а також спробувати при нагоді відтворити його з дитиною, розвиваючи креативність. Стефурак часом задіює елементи колажу, закладаючи грайливість і неоднозначність, також колаж часто «наближає» сторінку до читача, запрошує доторкнутися. Вибір кеглю та його розміри працюють на сучасну інтерпретацію та гібридність жанру. Важливо, що кожна сторінка має якийсь свій кегль та кольорову гаму. Це все дозволяє бачити прислів’я метафорично і досить відносно, залежно від персональних читацьких інтерпретацій.

Книга «Українські прислів’я» – це вдалий приклад певного міркування-в-малюванні, що формує запитання: а як ви відчуваєте текст прислів’я, яким буде ваше прочитання? Видання сприяє розвитку критичної візуальної комунікації, показує поєднання мистецтва з певними постмодерними традиціями, основаними на читацьких інтерпретаціях текстів. Вона спонукає говорити про книжку як мистецтво, арт-об’єкт, а про ілюстрації – як про провідний, невід’ємний та невторинний елемент артефактів.

Несучи в собі гібридність форми і жанрів, «Українські прислів’я» цілком можуть бути обраними для презентації української дитячої книжки за межами країни. Відомо, що не кожній мові притаманне таке широке повсякденне вживання прислів’їв та приказок, як українській. Тому їх сучасне, і навіть постмодерне видання вдало представить їх ідентифікатором нашої культури. За умови належного підбору іншомовних відповідників книжка може привабити читачів інших культур, поєднуючи традиційну «українськість» із сучасними трендами, зокрема, у сфері книжок-картинок. «Українські прислів’я» можна рекомендувати усім читачам, яким подобається повільночитання, і котрі прагнуть освоювати візуальну грамотність незалежно від їхнього віку, освіти та читацьких уподобань.

За матеріалами сайту "Казкарка"
Ілюстрації Анастасії Стефурак